Моє дослідження

Не слід боятися стресу. Його
не буває тільки у мертвих. Стресом
потрібно керувати, і тоді ви
відчуєте аромат і смак життя.
Г.Сельє

Актуальність теми.

Стрес у нашому житті відіграє чи не найпомітніше місце. У наші дні багато говорять про стрес, пов’язаний з адміністративною або диспетчерською роботою, із забрудненням навколишнього середовища, з фізичною напругою, сімейними проблемами чи смертю родича. Більшість людей ніколи не задумувалися над тим, яке значення відіграють стресові ситуації у їхньому житті і як їх можна подолати.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кількість хвороб внаслідок негативної дії стресів за останні 60 років зросла в 25 разів. Наслідки стресів настільки великі та масштабні, що від них почала “страждати” і економіка. Так, наприклад, американські спеціалісти підрахували, що стреси в цілому обходяться економіці США в 150 млрд. доларів на рік. І коли на карту поставлені мільярди, компанії і фірми починають вживати відповідні заходи. Десятки з них запровадили для своїх співробітників курси для боротьби зі стресами, надаючи робітникам найрізноманітнішу допомогу.
Багато психологів досліджували роль стресових станів у житті кожної людини. Поняття стрес, основні стадії, фази стресу розкрив у своїх класичних дослідженнях Ганс Сельє. Існують різні наукові підходи до розуміння стресу, запропонована саме Г.Сельє. У 1935 р. американський фізіолог У.Кеннон уперше визначив активну релаксацію, яка є захисною реакцією від стресу як реакцію боротьби або втечі. Лікарі Холмс і Раге (США) вивчали залежність захворювань від різних стресогенних життєвих подій у більш ніж 5 тис. пацієнтів. Вони дійшли до висновку, що психічним і фізичним захворюванням зазвичай передують важливі зміни в житті людини.
Як бачимо, стрес став набувати масштабних розмірів. Особливо швидкими темпами почав розвиватися стрес у молоді. У наш час молодим людям важко адаптуватися до умов навколишнього середовища: вони відчувають стрес, коли покидають батьків і йдуть вчитися далеко від дому; коли відчувають велике навантаження під час навчання чи роботи; коли одружуються чи розлучаються ще в молодому віці та багато інших ситуацій, які викликають стресові ситуації в молоді.
   Визначення основних чинників, які впливають на адаптивність чи схильність молоді до стресу, має важливе значення для розробки стратегій профілактики та психокорекції стресових станів. Тому в цій роботі проведено дослідження визначення здатності молодої людини адаптуватися до стресових ситуацій та визначили рівень фрустрованості студентської молоді.

Метою даного дослідження є виявлення психічних чинників, які впливають на адаптованість чи схильність молодих людей до стресу.
Об’єктом дослідження є стресові стани молоді.
Предметом дослідження є основні чинники, які впливають на виникнення стресових станів у молоді.
Гіпотеза: схильність молоді до стресу в значній мірі обумовлена соціально-психологічними чинниками, які виникають у результаті різних труднощів у житті молодої людини.
Завдання:
Розкрити зміст стресових станів молоді;
Дослідити основні причини виникнення стресових станів у молоді;
Визначити основні способи подолання стресових станів молоді;
Дослідити значущість взаємозв’язків ступені незадоволеності соціальним досягненням в основних аспектах життєдіяльності та здібностей людини успішно адаптовуватися в умовах травматичного стресу.

Розділ І. Загальна характеристика стресових станів молоді.
1.1 Стрес як психологічне явище.

Стрес - психічна реакція, особливий стан людини в період "переходу", пристосування до нових умов існування, емоційний стан організму; він виникає у напружених обставинах. У стресовому стані людина припускається помилок при розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (отримання, пам'ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Тільки міцно сформовані навички і сталі звички можуть залишитися без змін. Люди в умовах стресу, як правило, розгублюються, проте в окремих випадках у них виникає здатність до підсилення розумової діяльності, виявляються стенічні емоції, мобілізується воля.

Зростаюча урбанізація, індустріалізація, прискорення темпів життя й інші чинники викликали в житті масу явищ, так званих стресів, вплив і прояв яких виявляється у специфічних реакціях організму. Загальна властивість останніх - надмірна активізація фізіологічного апарату, відповідального за емоційне збудження під час появи неприємних або загрозливих явищ.

За видами впливу на людину стреси можна розподілити таким чином.

1. Системні стреси - відображають напругу переважно біологічних систем. її спричинюють отруєння, запалення тканин тощо.

2. Психічні стреси - що виникають у будь-яких випадках виливів, які залучають у реакцію емоційну сферу.

Стрес - це явище, із яким людина стикається постійно. Незначні стресові ситуації нешкідливі для людини. Шкідливим є надмірний стрес, який характеризується надмірним психологічним чи фізіологічним напруженням. 

Психологічні прояви стресу включають роздратованість, утрату апетиту, депресію і знижений інтерес до міжособистіс-них стосунків. Фізіологічні прояви стресу - це виразки, мігрень, гіпертонія, біль у серці, астма, артрит.

Стрес може бути спричинений чинниками, які пов'язані і з працею, і з діяльністю організації, і з подіями в особистому житті індивідуума.

Зростання інтенсивності праці, скорочення часу на спілкування, заміна людського спілкування "комп'ютерним", підвищення відповідальності працівників за наслідки ухвалених рішень та інші подібні явища створюють умови для розвитку хронічних форм стресу.

Кількість чинників, які призводять до стану стресу, сьогодні досить велика. Вони так часто виникають, що працівники стають піддаваними атаці

тривожними сигналами, і стресова ситуація стає перманентною. Сучасне життя з кожним днем дедалі відчутніше порушує механізм, який склався, відносин людини з оточуючим світом. Шуми, запахи, загазованість та інші явища змінної екологічної обстановки - усе це безза-перечливі стимулятори стресів.

Існують такі основні симптоми хронічного стресу: безсоння, грудний біль, кашель, сексуальна незадоволеність, емоційний дисбаланс. Частими виявами стресу є також хронічна втома і надмірна маса тіла (у стресових ситуаціях люди починають постійно вживати їжу).

Найпоширенішою і зрозумілою причиною стресу в організаціях є перевантаження або, навіть, надмірно мала завантаженість роботою.

Другою причиною є конфлікт ролей, який виникає, коли до працівника висуваються суперечливі вимоги, або порушується принцип єдиноначальності (працівники одержують розпорядження, що суперечать одне одному).

Третій чинник - невизначеність ролей, тобто ситуація, коли працівникові важко зрозуміти, що від нього вимагається.

Четвертий чинник - наукова робота. Крім зазначених чинників, стрес може виникнути внаслідок незадоволених "фізичних" умов праці, що можуть виявлятися у відхиленні температури приміщення, поганому освітленні чи надмірному шумі.

Праця становить основний аспект життя більшості людей, однак життєдіяльність людини тільки нею не обмежується. Причини багатьох стресових ситуацій доволі часто виникають поза роботою - в родині чи в ширшому соціальному середовищі. До таких причин належать: смерть близьких, розлучення з дружиною (чоловіком), хвороба чи серйозне тілесне ушкодження, укладення шлюбу, звільнення з роботи, відновлення стосунків із дружиною (чоловіком), передпенсійний вік, вагітність, сексуальні проблеми, ремонт житла, народження дитини, фінансові проблеми, перегляд особистих звичок, зміна місця проживання та інші чинники.

Як видно, вищезазначені чинники, які спричинюють стресовий стан особистості, в своїй більшості перебувають у сфері родинних стосунків. Отже, міцна родина, затишна родинна обстановка, міцна домашня основа - це запорука зниження ризику стресових станів у працівника. Проте, істотну роль у зниженні стресового ризику працівників також відіграє поведінка і ставлення до працівника його керівника.

Результати досліджень свідчать, що керівник має владу над підлеглими не тільки у "фізичному розумінні", а й над їхніми почуттями. Ефективний керівник своєчасно помічає наявність проблем у підлеглого, в тому числі у сімейному житті, і намагається допомогти їх йому вирішити. Крім того, керівник може виступати у вигляді буферного механізму, захищаючи співробітника від зайвих проблем.

 Наприклад, якщо в організації назрівають зміни у вищих ешелонах керівництва, не завжди потрібно, щоб підлеглий знав про них до того, як це відбудеться. Або, якщо працівник зациклився на будь-якій проблемі, начальник може на певний час дозволити відкласти цю проблему для вирішення інших питань.

Уникнути стресового стану можна, додержуючись таких рекомендацій:

1. Необхідно розробити систему пріоритетів у роботі, оцінивши всі види робіт, таким чином: "повинен зробити сьогодні", "зробити пізніше цього тижня", "зробити тоді, коли буде час".

2. Потрібно вміти сказати "ні", коли досягається межа, за якою вже не можливо взяти на себе роботу. У разі висування суперечливих вимог із приводу роботи, необхідно влаштувати нараду із зацікавленими особами.

3. Також необхідно щодня відводити час для відпочинку. Під час нього розслаблятись і думати про приємне.

До інших способів зниження вірогідності виникнення стресу відносять додержання режиму раціонального харчування, підтримування себе у відмінній фізичній формі відповідними вправами, досягнення загальної рівноваги у житті.

Менеджер, орієнтований на досягнення високої продуктивності і низького рівня стресу у підлеглих, повинен створити для цього певні передумови. До їх числа належать:

o вибір обсягів і типів робіт для підлеглих відповідно до їхніх потреб, нахилів та здібностей;

o надання підлеглим прав на відмову від виконання будь-якого завдання, якщо у них для цього є обґрунтовані підстави;

o чітке визначення зон повноважень, відповідальності і виробничих очікувань для співробітників та системи винагород за ефективну працю;

o використання стилю лідерства у взаємовідносинах із підлеглими. Посилюють "стресовість" сучасної ситуації ріст не лише частоти, а й

тривалості впливу негативних чинників. Психіатр з Атланти Дж. Роу вважає, що сучасний темп прийняття рішень став настільки високим, що у керівників не залишається часу, щоб розслабитися та відпочити. Сьогодні люди стали жертвами хронічного безперервного стресу. Негативність цього явища виражається як у зниженні продуктивності праці, так і в прогулах і швидкому зростанні медичних витрат. Десятки компаній починають вживати заходи щодо зниження рівня стресу на робочих місцях. Відкриваються курси працівників "з боротьби зі стресом", які надають їм найрізноманітнішу допомогу (від групових консультацій до гіпнозу).

Особливо схильні до стресу дві категорії працівників. Одна з них - немолоді керівники, які роками чекали, що компанія про них потурбується, але один раз відчули, що вони більше не потрібні. Ритм життя кардинально змінюється, і виявляється, що люди, які присвятили все своє життя одній фірмі, вимушені шукати для себе нову роль. Друга категорія - це досить молоді "вільнонаймані" менеджери. У них постійний дефіцит часу. Тому вони часто сімейне життя приносять у жертву мобільності і кар'єрі, щоб закріпити свій стан.